ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЦІННОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

У сучасному світі вже не тільки дорослі й вчителі навчають дітей, вони самі багато чого від них навчаються: освіта поступово втрачає свій ціннісний статус. Проте вона все одно має підготувати дітей до майбутнього, до адекватного сприйняття нового й незвичного, одночасно наслідуючи все цінне, що було в минулому, адже зв'язок поколінь – це історія цивілізації. Відтак очевидною виявляється потреба формування нової етики вчителя, нової системи цінностей педагога, вихователя, наставника, які мають бути більш гнучкими, універсальними й водночас суголосними цінностям традиційної культури.

Професійні цінності є важливою складовою підготовки й фахового становлення майбутнього вчителя. Багатогранність цінностей у структурі особистості дає змогу досліджувати їх у контексті багатьох феноменів: світогляд, мислення тощо. Процес оволодіння особистістю професійно-педагогічними цінностями проходить ряд послідовних етапів: орієнтація в педагогічній дійсності та набуття професійних знань, умінь, навичок; використання набутих знань на практиці; створення власної системи професійно-педагогічних цінностей. Таким чином, цінності педагогічної діяльності – це ті особливості, які дозволяють задовольнити педагогові свої потреби й слугують орієнтиром для його соціальної активності, спрямованої на досягнення поставленої мети [1].

Процес навчання у виші має досить високий аксіологічний потенціал: під час вивчення фахових дисциплін студент залучається до особливого ціннісного контексту – системи знань, уявлень, ставлень про взаємини дитини і дорослого, учня і вчителя, вихователя й вихованця. Засвоєння норм і правил поведінки професіонала, який в центрі діяльності бачить особистість дитини, відбувається через власну пізнавальну активність і творчість.  У цьому ціннісному вимірі студент, як індивід, що самовизначається й самореалізується, оволодіває власним баченням аксіологічного змісту педагогічного знання, навчається робити морально-етичний вибір, прогнозувати результати власної діяльності здійснювати систематичну рефлексію та самооцінку своєї аксіологічної позиції [2].

Актуалізація ціннісного потенціалу педагогічних дисциплін реалізується через надання особистісного смислу одержуваним знанням, через їхню проблематизацію, взаємодію педагогічної теорії й особистого досвіду студентів. Це формує позитивно-емоційне ставлення до цінностей обраної професії та педагогічної діяльності. Разом з тим, суттєва частина цих можливостей залишається незатребуваною і не актуалізованою.

Тому над видалося доцільним виокремити в перебігу формування системи професійних цінностей під час навчання у виші декілька етапів, кожен з яких має свої цілі в становленні аксіологічної системи студента.

Перший етап – орієнтувальний, припадає на початковий період адаптації першокурсника до навчання у виші, коли відбувається знайомство молодої людини з фаховими дисциплінами, зі специфікою та сутністю педагогічної діяльності, з цінностями майбутньої професії. На цьому етапі важливими виявляється створення сприятливої атмосфери для входження студента в професійну культуру.

Наступний етап у розвитку системи професійних цінностей студента нами  визначено як реконструктивний, що передбачає створення в середовищі навчального закладу умов, максимально наближених до ситуацій професійної діяльності. Змістова складова цього етапу реалізується професійно-ціннісним наповненням навчальних дисциплін психолого-педагогічного циклу, як-от: «Педагогіка», «Історія педагогіки», «Методика виховної роботи», «Основи педагогічної майстерності», «Вікова та педагогічна психологія» тощо. Форми реалізації завдань другого етапу: імітаційне моделювання, що передбачає нетрадиційні форми та методи (аналіз, розв’язання ситуацій і задач, діалоги, дебати, дискусії, рольові, ділові ігри) вивчення дисципліни, використання аналізу педагогічних ситуацій (ситуації-ілюстрації, ситуації-проблеми, ситуації-вправи, ситуації-оцінки), що сприятиме апробації професійних цінностей, взаємодії позицій з різними ціннісними основами на діяльнісному рівні, рефлексії власних переживань.

Під час третього етапу – конструктивно-творчого – формування професійних ціннісних орієнтацій студентів відбувається переважно в практичній діяльності. Базою реалізації цього етапу стають ситуації квазіпрофесійної діяльності, змодельовані під час навчально-виробничої практики, а також безпосередня практична робота в літніх оздоровчих таборах, дитячих громадських об’єднаннях, у школах. Основна мета цього етапу в становленні аксіологічної системи майбутнього професіонала – перевірити себе в якості провідного суб’єкта педагогічного процесу: вміння організовувати спілкування й спільну діяльність із дітьми, створювати середовище для їхнього розвитку з урахуванням індивідуальних відмінностей. На цьому етапі особливої значущості набуває також наукова робота студента: транслювання професійних цінностей може відбуватися через тексти (тези, статті, конкурсні роботи, власні психолого-педагогічні дослідження), а також через активну участь у майстер-класах, які проводять викладачі вишу, кращі вчителі загальноосвітніх шкіл, психологи-практики.

Забезпечення етапності, систематичності та безперервності оволодіння майбутніми вчителями понятійним апаратом теорії наукових досліджень, особливою науковою етикою, досвідом практичної перетворювальної діяльності створює сприятливі умови для ціннісного розвитку студента, мотивує до подальшого професійного саморозвитку.

Література.

1.      Коротаева Е.В. Профессиональные ценности профессии педагога: понятия и классификации / Коротаева Е. В., Матвейчук Е.В.  // Педагогическое образования в России. – 2012 – № 3. – С.11-12

2.      Копилова О.М. Формування професійних цінностей студентів у процесі навчання педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах: Автореферат дис…канд. пед. наук / Копилова Оксана Миколаївна. – Кривий Ріг, 2011. – 23 с.