Проблема формування системи професійних цінностей
майбутнього вчителя актуальна в усі часи: життя постійно змінюється, зазнає
трансформацій зміст освіти в різні історичні епохи, відмінними виявляються
виховні ідеали в неоднакових культурних контекстах, але особистість учителя в
усі часи була і залишається етичною константою для багатьох поколінь учнів.
Керуючись моральними критеріями, що їх сформував учитель, ми знаходимо власне
місце в світі, в системі людських взаємин, і часто саме від нашого вибору, який
навчив робити вчитель, наставник, вихователь, залежить подальша доля тих, хто
нам небайдужий. Сучасна система професійно-педагогічної підготовки вчителя
орієнтована на розвиток у майбутнього фахівця набору універсальних характеристик,
які дозволять йому бути ефективним у різних виробничих ситуаціях: це і навички
використання ІКТ-технологій, і спроможність працювати в міждисциплінарних та
різнонаціональних колективах, і стресостійкість, і здатність до конструктивного
діалогу та міжкультурної комунікації. Об’єднуються ці здатності навколо
ціннісно-смислового осердя особистості педагога, яке починає формуватися ще під
час навчання у вищій школі.
Мета статті – представити і описати модель формування
системи професійних цінностей майбутнього вчителя в навчально-виховному
середовищі педагогічного університету.
Професійно-ціннісні орієнтації вивчаються філософською,
соціологічною, психологічною, педагогічною науками й трактуються як
інтегративна характеристика особистості, що містить у собі професійну свідомість
фахівця, його ставлення до професії, спрямованість особистості на цінності
професійної діяльності (Б. Ананьєв, М. Богуславський, В. Ісаєв, З. Равкін, В.
Сластенін, Р. Чижакова та ін). У педагогічній науці склалися певні теоретичні
передумови для розв’язання проблеми формування професійних цінностей фахівця в
умовах навчально-виховного середовища вишу, однією з яких є побудова моделі
досліджуваного явища.
У науково-методичних джерелах семантичний простір
поняття «модель» визначається як: 1) «прилад, що відтворює будову, функції, дії
якогось іншого приладу»; 2) «образ, аналог, схема певного фрагменту реальності,
об’єкта культури чи пізнання оригіналу»; 3) «інтерпретація (у логіці,
математиці)» [1].
У педагогіці модель розглядається як система
об’єктів або знаків, що відтворює деякі суттєві властивості системи-оригіналу,
вона є узагальненим відображенням об’єкта, результатом абстрактного
педагогічного досвіду, а не безпосереднім результатом експерименту. Змістове
наповнення моделі залежить від мети дослідження, що дає можливість відстежити
характеристики досліджуваного об’єкта. Методологічною основою розробленої нами
моделі формування професійних цінностей студентів в умовах навчально-виховного
середовища університету став комплекс взаємопов’язаних підходів –
компетентнісного та ціннісно-орієнтованого.
Компетентнісний підхід виступає на сучасному ринку
освітніх послуг основою підготовки конкурентоспроможних фахівців, затребуваних
у швидко змінюваних економічних умовах. Професійна компетентність фахівця
передбачає не просто гарну теоретико-практичну підготовку у царині професійної
діяльності, але й засвідчує високий рівень сформованості професійних цінностей
особистості, необхідних для самореалізації та самовдосконалення.
Ціннісно-орієнтований підхід описує розвиток
ціннісно-мотиваційної сфери особистості, її ставлення до світу, до власної
професії, до себе в цій професії. Важливим виявляється також те, що особистість
самостійно віднаходить особистісно-значущі смисли в конкретній професійній
діяльності [2].
Розроблена нами модель формування професійних
цінностей студентів-майбутніх вчителів містить три компоненти:
1. Цільовий – мета і завдання з формування
професійних цінностей студентів в університетському середовищі у трьох аспектах:
через вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу, участь у наукових
дослідженнях педагогічної тематики, залучення до цінностей корпоративної
культури університету.
2. Операційно-змістовий – в ньому знаходять
відображення основні напрями виховання у навчальній та позанавчальній
діяльності, принципи, форми й методи взаємодії педагога зі студентом.
3. Оцінно-результативний, що містить у собі
критерії, показники та рівні сформованості професійних цінностей студентів
педагогічного університету.
У цільовому компоненті представлено мету –
формування професійних цінностей майбутніх учителів: з одного боку, ця мета
актуалізована об’єктивним процесами, що розгортаються в ході здобуття
професійної освіти, з іншого – вона визначає систему завдань, що сприяють її
реалізації – сформувати мотивацію до професійної діяльності; базові уявлення
про майбутню професію, а також про вимоги до неї; створити умови
навчально-виховного середовища для активного включення студентів у діяльність,
наближену до професійної. Усі названі завдання відображають виокремлені нами в
ході дослідження компоненти професійних цінностей вчителя:
мотиваційно-смисловий, когнітивний; діяльнісно-практичний.
Основними принципами реалізації моделі виступають: принцип
цілісності й системності; керованості й цілеспрямованості; діяльнісний принцип;
принцип включеності в соціально значущі стосунки; врахування вікових та
індивідуальних особливостей студентів
Критерії
сформованості професійних цінностей були визначені в результаті системно-структурного
аналізу визначених нами компонентів професійних цінностей особистості
майбутнього вчителя: мотиваційно-смисловий критерій відображається в наступних
показниках: прояв пізнавального інтересу до майбутньої професії, орієнтація
особистості на досягнення високих результатів у навчально-професійній
діяльності; розуміння смислу майбутньої професійної діяльності і власного місця
в ній.
Когнітивний
критерій виявляється через показники: наявність загальних і професійних
компетенцій, широта професійного світогляду, наявність творчого потенціалу
(творче мислення й проективна уява).
Діяльнісно-практичний критерій передбачає володіння
основним фаховими уміннями й виражається у наступних показниках: вміння застосовувати отримані знання на практиці
в нестандартній ситуації, ступінь самостійності при розв’язанні професійних завдань;
здатність активно взаємодіяти з іншими членами професійної спільноти,
спроможність планувати власну кар’єру. На основі аналізу критеріїв і показників
професійних цінностей студентів педагогічного університету було виокремлено три
рівні сформованості цих цінностей: низький, середній та високий.
Розроблена нами модель поєднує в собі основні
компоненти дидактичної системи як процесу творчого, у якому студент як індивід,
що самовизначається й самореалізується, володіє баченням аксіологічного змісту
педагогічного знання, свободою вибору і його ціннісною мотивацією, моделюванням
проблемних ситуацій, прогнозуванням результатів, рефлексивними діями,
готовністю до самоконтролю й самооцінки власної аксіологічної позиції.
Основу розроблених нами методик формування системи
професійних цінностей студента-педагога склало імітаційне моделювання, що
передбачає нетрадиційні форми та методи (аналіз, розв’язання ситуацій і задач,
діалоги, дебати, дискусії, рольові, ділові ігри), використання аналізу
педагогічних ситуацій (ситуації-ілюстрації, ситуації-проблеми, ситуації-вправи,
ситуації-оцінки), що сприяло апробації професійних цінностей, взаємодії позицій
з різними ціннісними основами на діяльнісному рівні, рефлексії власних
переживань. У процесі моделювання ситуацій і навчальних ролей здійснюється
регулювання позитивної мотивації вивчення педагогічних дисциплін,
забезпечуються ситуація успіху й психологічний комфорт, що створює основу для
стійкості ціннісних орієнтацій студентів.
У межах розробленої й упровадженої моделі був
виявлений комплекс взаємопов’язаних і взаємозалежних педагогічних умов, які
позитивно впливають на результативність формування професійних цінностей у процесі
професійної підготовки студента в педагогічному університеті. Ці умови
передбачають створення педагогічно керованого освітнього середовища, яке
функціонує відповідно до традицій корпоративної культури навчального закладу,
дотримання здорового психологічного клімату, створення ситуації успіху для кожного
студента, зокрема під час участі у наукових дослідженнях; гармонізацію
емоційного й інтелектуального факторів навчання, аксіологічної й особистісної
спрямованості педагогічних знань; структурування їх у вигляді проблемної
ситуації та розв’язання мисленнєвих задач на основі педагогічної взаємодії,
співробітництва й співтворчості викладачів і студентів.
Література.
1. Копилова О.М. Формування
професійних цінностей студентів у процесі навчання педагогічних дисциплін у
вищих навчальних закладах: Автореферат дис…канд. пед. наук / Копилова Оксана
Миколаївна. – Кривий Ріг, 2011. – 23 с.
2. Непрокина И. В. Метод моделирования как основа педагогического
исследования // Теория и практика общественного развития. 2013.
№ 7. Режим доступа: http://teoriapractica.ru/rus/files/arhiv_zhurnala/2013/7/pedagogika/neprokinа.pdf
Немає коментарів:
Дописати коментар